Що потрібно знати про COVID-19

Психологічні рекомендації для батьків "Як говорити з дитиною про коронавірус?"

1. Тримайте під контролем власні емоції.

Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх. Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків."Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації. Діти одразу зрозуміють спокійні ви чи стурбовані, й будуть поводитися аналогічно", – пояснює Марк Рейнек, директор та старший психолог Інституту дитячого розуму. Якщо дитина відчує стурбованість батьків, то гіперболізує небезпеку в своїй уяві.

2. Станьте ініціатором розмови.

Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала. Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації.

Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом. Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від однокласників", – каже Рейчел Томасян, ліцензований терапевт з питань шлюбу і сім'ї.

3. Запитайте, що вони вже знають про коронавірус.

Відкриті запитання допоможуть оцінити знання ваших дітей, а також їх емоційний стан. Заохочуйте малечу висловлювати свої почуття. Проаналізувавши сприйняття дитини, можна визначити, яким чином далі будувати розмову. Крім того, буде можливість підкоригувати дитячі знання, щоб сформувати реалістичне уявлення про ситуацію.

4. Спілкуйтеся з дитиною правильно.

Інформувати дитину потрібно зрозумілою мовою, відповідно до її віку.

Тільки тоді вона зможе зрозуміти проблему та перестати тривожитися.

"Батьки повинні підходити до розмови зі своїми дітьми про коронавіруси зі по-різному, зважаючи на вік та рівень розвитку.

Гарне практичне правило – використовувати тільки ті слова, які ваша дитина вже розуміє", – дає пораду Рейчел Томасян.

5. Продемонструйте свою підтримку.

Говоріть про проблему стільки, скільки дитині необхідно, щоб відчути себе у безпеці. Вона повинна розуміти, що у будь-який час може прийти до вас із запитаннями, а обов'язок батьків – її захищати.

6. Будьте чесними зі своїми дітьми.

Коли ваші діти приходять із запитаннями, відповідайте чесно, щоб уникнути плутанини чи непорозумінь. "Чесність та прозорість є найважливішими. Тривога процвітає, коли щось приховується.

Якщо у вас немає відповіді, зверніться до джерела, яке, на вашу думку, надає корисну та правдиву інформацію", – пропонує Марк Рейнек.

7. Дозвольте дитині контролювати ситуацію.

Яким чином це зробити? Показати, що вона може зробити, щоб не захворіти, а також впровадити здорові звички для всієї родини. Це допоможе відчути почуття контролю. "Не говоріть про профілактику, як про спосіб налякати дитину та змусити її мити руки. Замість цього поговоріть про кроки, які ви всі збираєтесь робити, щоб попередити різні хвороби", – наголошує Рейчел Томасян.

Психологічні рекомендації "Чим зайняти дитину під час карантину?"

(поради дитячих психологів)

Сьогодні, коли школи закриті на карантин, діти змушені цілими днями залишатися вдома. У житті дитини важливу роль відіграє взаємодія з однолітками – школа, ігри у дворі, дні народження друзів тощо. Але під час карантину батьки повинні тримати їх в ізоляції – заради їх же здоров’я. Як же розважити дитину в ситуації, коли ви не можете допомогти їй гуляти на вулиці і спілкуватися з друзями?

Перш за все, вам необхідно переконати дитину в тому, що поруч з нею завжди буде хтось, хто подбає про неї і знайде їй цікаве заняття.

Соціально-психологічні рекомендації для педагогів "Поведінка під час карантину"

Життя під час адаптивного карантину повне сильних емоційних переживань та важких виборів. В більшості випадків людський організм знаходиться в хронічній стресовій ситуації. Це негативним чином впливає на наш психічний стан. Якщо на це вчасно не звертати увагу, то з’являться видимі аспекти її виснаження – синдром вигорання і як результат психосоматичні захворювання. Як же зарадити цьому? На що звертати увагу, щоб бути в гармонії самим з собою.

1.Критичне мислення.Усвідомити, що є речі, на які я не можу впливати, не можу змінити. Зрозуміти, що лежить в «полі мого впливу» (зупинити коронавірус я не можу, але можу дотримуватись гігієни та самоізолюватись).Для того, щоб не ставати рознощиком емоційного зараження – не репостити і не поширювати в родині неперевірену інформацію. Утримуватися від непродуманих коментарів, фото і відео, які можуть згубно впливати на людей з менш критичним мисленням.

2.Інформаційна гігієна.Постійне занурення у стрічку новин лише підвищить тривогу.Обрати два – три джерела інформації, яким довіряєте, і обов’язково аналізувати отримані дані. Тримати баланс між емоційністю та раціональністю.Не проводити в інформаційному потоці більше 1 години на день. Краще не робити це зранку, перед сном і на голодний шлунок.

3.Створення щоденного ритуалу(для когось – кава в певний час / заняття з йоги / онлайн відвідування музею чи опери).

4.Позитивні емоції.Підходитьвсе, що покращує настрій. За допомогою мобільних гаджетів, соціальних мереж зранку ділитися один з одним життєстверджуючими відео: фрагментами класичної музики, відео тварин, тощо. Тільки це не повинно перетворитися в «масовий забіг»: наприклад, тільки з 9 до 10 ранку «створюємо настрій».

5.Перенаправити тривогу.Зайнятись корисним або тим, що приносить задоволення. Читання, медитація, малювання, спорт, handmade. Навчатися новому (курси онлайн).Розписати і заповнити весь свій час таким чином, щоб все мало сенс, оскільки байдикування є живильним середовищем для виникнення панічних фантазій.

6.Спілкуватися з близькими, родичами, знайомими які знаходяться на відстані (дистанційна підтримка в месенджерах і відеозв’язок).

7.Оптимізувати закритий простір.Ситуації «закритого простору», коли вся сім’я перебуває вдома більше часу, ніж раніше (на вихідних) є дещо незвичною. Відповідно виникає необхідність по новому вибудовувати і стосунки, і спілкування, і побут тощо:

-вміти говорити(необхідно висловлювати побоювання, які виникають: проблеми з бізнесом, проблеми зі здоров’ям, скорочення все що турбує. Не треба боятись почуттів. Адже, боятися, відчувати безсилля – це нормально. «Відключити почуття» означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, що колись почуття «вибухнуть» і їхня сила буде деструктивною. «Дозвіл» на негативні емоції знижує напругу;

-побут(перерозподілити «соціальні» ролі у побуті, у всіх членів родини мають бути певні обов’язки по дому);

-робочий графік, який структурує день(розуміти, що протягом дня у нас має бути час на роботу, побут, відпочинок, спілкування і навчання з дітьми, фізичні вправи тощо).

8.Саморегуляція.Керувати власним психоемоційним станом, наприклад за допомогою таких прийомів:

- «Природні» прийоми (гумор, думки про щось хороше і приємне (наприклад, що зробимо, коли карантин завершиться), різні рухи типу потягування, розслаблення м’язів, перегляд фотографій);

- Самонакази – короткі розпорядження, які людини дає сама собі, застосовуються, коли треба себе поводити відповідним чином, але є певні труднощі з організацією власної поведінки (наприклад: «Заспокойся!» або «Не піддавайся на провокацію!» тощо).

- Вправи для м’язової релаксації, різноманітні дихальні вправи тощо. Наприклад, так зване «дихання по квадрату»: на 1,2,3,4 вдихаємо повітря, на 1,2,3,4 затримуємо дихання, на 1,2,3,4 видихаємо і знову на 1,2,3,4 затримуємо дихання. Якщо виконувати цю вправу кілька хвилин – хвилювання знижується.

9.Сон.Повноцінний відпочинок вночі. Відкладати гаджети за 1 годину перед сном.

Правила поведінки дітей в соціальних мережах під час карантину. Пам'ятка батькам (рекомендації соціального педагога):

Для того, аби навчити сучасних дітей гарним манерам ви не зможете обмежитися лише "будь ласка" і "дякую". У багатьох малюків вже є online-досвід, а після шести років цей досвід стає практично щоденним. Інтернет і сучасні мобільні гаджети створюють нові небезпеки. Дізнайтеся, яких правил вам потрібно навчити свого маленького технаря.